Професія - юрист. Путівка у велику політику

Сьогодні, 8 жовтня, українські юристи відзначають своє професійне свято. День юриста було встановлено Указом Президента N1022 у 1997 році на підтримку ініціативи Мін'юсту, Союзу юристів і Союзу адвокатів України.

На сьогодні дуже складно сказати, скільки юристів працює в Україні. Відомо лише, що щорічно їхня кількість збільшується в середньому на 70 тисяч фахівців-правознавців. Основний пік "приросту" юридичного ринку мав місце на початку 2000-х років. Тоді юристи піднялися на вищі сходини у рейтингу професій, що користуються популярністю і попитом роботодавців.

Останнім часом експерти відзначають високу "перевантаженість" українського ринку юристами і навіть прогнозують, що через кілька років багато випускників вузів не зможуть почати юридичну практику через конкуренцію. Проте, судячи з біографій деяких "знаменитостей", право може відкрити двері не лише у нотаріальні контори і зали судових засідань, але й у велику політику.


Наприклад, народний депутат від Партії регіонів, відомий в Європі роботою на престижних посадах віце-президента ПАРЄ і члена Венеціанської комісії, - Сергій Головатий закінчував факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського державного університету ім. Т. Шевченка (юрист-міжнародник). Заслужений юрист України.


Народний депутат від НУНС Микола Катеринчук відомий в Україні не лише своєю законотворчою діяльністю, але й тим, що у 2004 році в складі "помаранчевого" табору оскаржував у Верховному Суді України результати другого туру виборів Президента. Юридичну освіту здобув у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Кандидат юридичних наук.


Найбільш, мабуть, відомий юрист у політиці - екс-глава ЦВК (лютий-грудень 2004 р.) Сергій Ківалов - також здобув свою політичну славу на терені президентських виборів. Правда, ця слава була зі знаком "мінус" - його звинувачували в участі у фальсифікації результатів голосування. Незважаючи на це, депутат дуже швидко реабілітувався, і у Верховній Раді нинішнього скликання очолює Комітет з питань правосуддя. Закінчував він Свердловський юридичний інститут, судово-прокурорський факультет за спеціальністю "правознавство".


Народний депутат від Партії регіонів Олександр Лавринович вважається одним із найтямущіших юристів України. Вперше Міністром юстиції став у 2002 році в уряді Анатолія Кінаха і зумів зберегти за собою цей портфель з приходом Віктора Януковича. Займав посади члена РНБО, Вищої ради юстиції, Держради з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України. Другу вищу освіту здобув у Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого. Кандидат юридичних наук.


Нинішній Міністр юстиції, віце-президент Всесвітнього конгресу українських юристів і голова Київської міської організації Союзу юристів - Микола Оніщук закінчив юридичний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Кандидат юридичних наук. Автор більш ніж 40 наукових праць з питань правового регулювання економічних відносин. Заслужений юрист України.


Народний депутат від Партії регіонів Інна Богословська, котра брала участь у роботі над Бюджетним, Кримінальним, Цивільним, Господарським і Податковим кодексами, у свій час також працювала в Мін'юсті під керівництвом О. Лавриновича. На посаді заступника Міністра юстиції вона координувала роботу Департаменту соціального, трудового і гуманітарного законодавства, управління систематизації законодавства і правової інформації, управління координації правової роботи і правової освіти, кількох обласних управлінь юстиції (запорізького, харківського, луганського і закарпатського). Все це стало можливим завдяки не лише її "політичній кмітливості", але й освіті - вона закінчила з відзнакою Харківський юридичний інститут. Заслужений юрист України.


Невдалий "конституційний суддя" Степан Гавриш також знайшов собі місце у політиці. Зараз він займає відповідальну посаду заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Закінчував Харківський юридичний інститут за спеціальністю "правознавство". Доктор юридичних наук, Заслужений юрист України. Нагороджений орденом "За заслуги" ІІ і ІІІ ступеня.


Один із наймолодших, але дуже перспективних українських політиків - нинішній Голова Верховної Ради України, народний депутат від НУНС Арсеній Яценюк початків свій шлях у велику політику у стінах Чернівецького державного університету (спеціальність "правознавство"). До свого спікерства він встиг побувати у кріслах заступника глави Секретаріату Президента і Міністра закордонних справ України. Зараз в політикумі ходять чутки про те, що А. Яценюк готує свій партійний проект.


Ніна Карпачова, котра прийшла у велику політику у 1994 році як народний депутат, вже багато років працює Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. З 1998 року вона - член Європейського, а з 2000 року - Міжнародного інституту омбудсмана. Юридичну освіту здобула у Київському держуніверситеті ім. Т. Шевченка (спеціальність "правознавство"), який закінчила з "червоним" дипломом. Удостоєна звання Заслуженого юриста України.


Народному депутату від БЮТ Андрію Портнову не судилося очолити Фонд держмайна, але в іншому його кар'єра розвивається стрімко. Стартувавши юрисконсультом луганського ТОВ "Юрліт Лтд" у 1993 році, в 2006 він вже увійшов у стіни Верховної Ради як парламентар. У кінці минулого року політик зайняв 158-у позицію в рейтингу "200 найвпливовіших українців" журналу "Фокус". Зараз входить у Комітет ВР з питань правосуддя. Диплом Східноукраїнського державного університету.



Заради справедливості варто зазначити, що стати юристом в Україні - задоволення не з дешевих. Щоб вчитися за спеціальністю "право" в престижному українському виші, за рік навчання потрібно "викласти" від 7 тис. 530 грн. до 21 тис. 640 грн. Звичайний річний курс навчання цій професії у Національному технічному університеті України КПІ коштує мінімум 12 тис. грн., у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого - 12 тис. 500 грн., а в Академії адвокатури України - від 12 тис. 960 до 17 тис. 200 грн.


Із підготовки фахівців юридичних спеціальностей найсильніші позиції в Україні має Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого (Харків), яка однаково високо оцінюється і випускниками цього вишу, і роботодавцями. Друге місце у цьому напрямі підготовки впевнено займає Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Серед інших вишів, які готують висококваліфікованих фахівців юридичних спеціальностей, значаться:


- Київський національний університет внутрішніх справ (Київ)
- Національний університет "Києво-Могилянська академія" (Київ)
- Академія адвокатури України (Київ)
- Одеська національна юридична академія (Одеса)
- Харківський національний університет внутрішніх справ (Харків)
- Дніпропетровський університет економіки і права (Дніпропетровськ)
- Львівський національний університет ім. Івана Франка (Львів)
- Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (Дніпропетровськ).



Правда, нинішні студенти-юристи зовсім не впевнені у тому, що пов'яжуть своє майбутнє із правом. Згідно з результатами травневого дослідження, в якому взяли участь 700 студентів юридичних вишів, викладачі і роботодавці, тільки 40% студентів впевнені у тому, що після закінчення вишу займатимуться практикою. 32% в цьому не впевнені, а 28% взагалі не бачать себе в юриспруденції.

ЛIГАБiзнесIнформ